Проект «Розділ Кодексу України «Про громадський порядок»

тема «Розділ Кодексу України «Про громадський порядок» щодо правил проживання в багатоквартирних будинках, режим тиші, сміття, утримання домашніх та свійських тварин у багатоквартирних і власних будинках, проведення свят»

Проект підготували:

студентка магістратури групи МП-210 Л.В.Породько

студентка магістратури групи МП-210 Ц.В.Терьохіна

студентка магістратури групи МП-220 Ю.О.Маковська

Вступ

Ступінь забезпечення прав і свобод людини, їх обсяг та характер свідчать про рівень демократизації громадського суспільства. Сучасна законодавча база України, так само як і інших пострадянських країн, досі являє собою сплетіння з юридичних казусів, породжених державною політикою радянського періоду.

Сьогодні триває розбудова України як правової демократичної держави, в якій народний суверенітет є найвищою соціальною цінністю. Для цього необхідне оновлення правової бази відносин держави з особою, які мають здійснюватися не лише в напрямі модернізації відповідальності влади перед людиною, а й навпаки, людини перед державою, що за сучасних умов є не авторитаризму, а способом організації влади всього українського суспільства, демократії громадян України. Одним із напрямів зовнішньої політики наша країна визначила входження до європейських структур з метою створення високорозвинутої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, культури та демократії. Держава й громадянин мають один перед одним як права, так і обов’язки. Відповідальність особи перед суспільством і держави перед особою – основа демократичного розвитку.

В умовах переходу до формування цивільного суспільства і правової держави зросло значення правовідновлювальної відповідальності. У разі, якщо правопорушенням заподіяно шкоду правам громадянина або об’єднанням громадян, першочерговим завданням є відновлення порушених прав, відшкодування шкоди за рахунок правопорушника.

Саме вираженням такого підходу до реформування публічного права стала Концепція адміністративної реформи в Україні. Вона задекларувала новітні підходи до творення нових комунікативних кодексів, у яких би поєднувались матеріальні та процесуальні норми публічного права.

Можна виділити такі етапи реформування адміністративного законодавстваУкраїни.

На першому етапі варто провести трансфер норм, які регулюють відповідальність за правопорушення у певних сферах, до чинних комунікативних кодексів (за зразком Митного кодексу України).

Крім того, доцільно створити Кодекс України про адміністративне провадження (Адміністративно-процедурний кодекс) на основі глав 3, 4, 18–33 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На другому етапі треба провести кодифікацію нормативних актів (законів, положень, інструкцій тощо), які регламентують діяльність у певних сферах суспільного життя, а також трансфер норм, які регулюють відповідальність за правопорушення, до цих комунікативних кодексів.

Відповідальність за проступки проти громадського порядку безпосередньо пов’язані з вихованням громадян у дусі поваги до права й закону, а отже, з іншими сферами державного управління. Якщо комунікативні кодекси регулюватимуть відповідальність за проступки, які вчинюються у певній сфері, то Кодекс про громадський порядок міститиме норми громадської поведінки за їх порушення.[1]

РОЗДІЛ І

Законодавчі норми та правила проживання в багатоповерхових будинках

Живучи в багатоквартирному будинку, щоб не заважати сусідам своїм існуванням, ми найчастіше опираємося на норми загальноприйнятої етики поведінки. Але, на жаль, норм і правил етикету дотримуються далеко не всі громадяни, доставляючи неприємності своїм сусідам.

Дома в містах являють собою багатоповерхові споруди. Жителі кожного будинку утворюють між собою деякий соціальний осередок, який у свою чергу можна розбити ще на трохи більш дрібні: жителі одного під'їзду, жителі одному майданчика. І якщо жителі однієї квартири – це люди родичи, які щодня спілкуються між собою, знають характери й звички один одного, то сусідів, як говориться, не вибирають. Але ж часто знайти загальну мову із сусідами й жити спокійно поруч буває досить важко. Найчастіше ми опираємося на норми загальноприйнятої етики поведінки, щоб не заважати сусідам своїм існуванням або надходимо за принципом: поводся із іншими так, як прагнеш, щоб обходилися з тобою. Але, на жаль, норм і правил етикету дотримуються далеко не всі громадяни, доставляючи неприємності в моральному, а часом і у фізичному плані своїм сусідам.

Як же бути в таких ситуаціях, чи можна врегулювати положення й в окремих випадках вплинути або покарати таких мешканців?! Можна.

Законодавчі норми

Законодавство лише непряме торкається питань взаємин між сусідами й усі особистісні суперечки між мешканцями найчастіше регулюються внутрішніми нормами й правилами, про існування яких багато, на жаль, навіть і не підозрюють. Під внутрішніми нормами й правилами я маю на увазі нормативні акти й рішення прийняті на рівні місцевого самоврядування, а саме адміністративним апаратом конкретного міста, області й т.п. Усі ці документи мають силу рівнозначну законодавчим актам, тому що складені на їхній основі й опираються на норми законодавства в частині захисту прав і воль кожного окремо взятого людину. Вони складаються відповідно до норм Конституції України і Цивільного кодексу України, і кожний з них має пункт про те, що при порушенні встановлених норма поведінки в тієї або іншій сфері кожна людина несе відповідальність і може бути покараний за навмисне заподіяння незручностей і неприємностей іншим громадянам. Покарання має на увазі під собою накладення штрафу, позбавлення волі на короткі строки або, у рідких випадках, примусове виселення із займаної житлоплощі.

Створенням цих норм поведінки для кожного конкретного будинку повинна займатися керуюча компанія або інша будь-яка організаційна форма, створена з метою керування житловим будинком. Це може бути ТСЖ, КК, Товариство мешканців і т.п. У кожному будинку є керуючий орган, яким обираються старші по будинкові, по під'їзду й саме вони є головними організаторами в створенні правових актів. У кожної такої управлінської структури існує статут, на підставі якого здійснюється діяльність її співробітників. Статут також наділяє тими або іншими правами й повноваженнями людей, призначених відповідальними ( тобто старших по будинкові або під'їзді, голів, майстрів і т.д.).

Складання правил проживання

За кордоном такі правила – природня норма, яка має місце бути вже довгий час. У нас же при виникненні проблем у першу чергу радять просто вміти налагоджувати стосунки на особистому рівні. Але не завжди й для всіх це прийнятне або можливо. Тому цілком доречно скласти документ, ознайомити з ним усіх мешканців і жити по встановлених домовленостях на законному рівні. Що дозволить уникнути не потрібних пояснень і конфліктних ситуацій.

У правилах проживання слід відбити загальні положення, ціль створення даного документа. Установити норми шуму у вигляді годин, у які не можна включати голосну техніку, музику й т.п. Як правило, цей час після 23.00, але можна ще прописати й денний годинник, установивши так званий тиху годину, яка може тривати до двох годин по полудню, а також вихідні дні. Установити правила поведінки на сходових майданчиках, на прилеглих територіях до будинку. Торкнутися питань забезпечення чистоти й порядку в місцях загального користування. Прописати норми безпеки й поведінки в критичних ситуаціях і в надзвичайних станах. Установити правила змісту тварин і їх вигул. Для будинків, у яких є ліфти, слід установити правила їх використання. Це основні моменти, залежно від якихось особливостей того або іншого будинку правила можна розширити.[2]

Окремо треба зупинитися на такому питанні як рівень шуму. Прийнято вважати, що в денний час у своїй квартирі можна робити, що завгодно й включати, наприклад, музику на будь-яку гучність. Але це не так. Існують певні Дст і стандарти на рівень шуму в житлових приміщеннях.
Установлені наступні припустимі норми шуму в нічний час (яким уважається проміжок часу з 23 годин до 7) повинні становити не більш 40 дба, а в денний час (з 7 до 23) не більш 30 дба.[3]

Природно, що бувають ситуації, у яких так чи інакше буде необхідно вийти за рамки встановлених правил проживання. У таких випадках і повинні працювати людські взаємини, які частково можна встановити тими ж правилами. Приміром, якщо планується виконання будівельно-монтажних робіт, які можуть заподіяти незручність сусідам, то про них слід заздалегідь попередити, а ще краще погодити час і тривалість. А за неузгоджений із сусідами годинник роботи притягати до відповідальності. Погодитеся, що це досить актуальна тема, особливо для мешканців з дітьми дитячого віку, із хворими й старими громадянами.[4]

Розділ ІІ

Правила проживання в багатоквартирних будинках. Режим тиші, сміття, утримання домашніх та свійських тварин у багатоквартирних і власних будинках, проведення свят.

Стаття 1. Визначення понять багатоквартирний будинок, житловий будинок, квартира, житлова кімната

Багатоквартирний будинок - будівля, призначена для житла

Квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання.

Житлова кімната - частина квартири, відокремлена від інших приміщень тієї самої квартири стінами або постійними (не пересувними) перегородками та яка має з ними внутрішнє сполучення й розміри, достатні для розміщення ліжка дорослої людини, а висота стелі не менше 2,5 метра.

Гуртожиток - це жила будівля, що зареєстрована як така у виконавчому органі відповідної ради чи державної адміністрації і відповідає певним вимогам, де громадянам, у зв’язку з трудовими відносинами або навчанням у навчальному закладі освіти, за спеціальними ставками оплати згідно з ордером, виданим власником гуртожитку , надаються у тимчасове користування жила площа, меблі та інші предмети домашнього вжитку і культурно - побутового призначення.

Стаття 2. Користування приміщеннями будинків і гуртожитків

1. Користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків здійснюється згідно з свідоцтвом на право власності або договором найму (оренди).

2. Використовувати житлові приміщення для провадження господарської діяльності промислового характеру заборонено.

 Стаття 3. Права власника та наймача
(орендаря) житлового будинку,гуртожитку, квартири

1.Власник житлового будинку, квартири має право:

- використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва;

- своєчасно отримувати житлово-комунальні послуги належної якості згідно із законодавством;

- на відшкодування збитків, завданих їх майну та/або приміщенням, шкоди, заподіяної їх життю чи здоров'ю внаслідок незадовільного утримання будинку, гуртожитку або ненадання чи надання не в повному обсязі послуг, відповідно до законодавства

- на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

2. Власник квартири, житлового приміщення у гуртожитку має право за погодженням з членами сім'ї здавати внайм (в оренду) квартиру, житлове приміщення у гуртожитку або кімнату квартири, житлового приміщення у гуртожитку та укладати інші договори відповідно до законодавства. Користування наймачем (орендарем) квартири (кімнати), житлового приміщення у гуртожитку здійснюється згідно з договором найму (оренди).

3. Мешканці житлового будинку, квартири, житлового приміщення у гуртожитку, в яких проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі) мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням; можуть обирати відповідальну за виконання встановлених правил особу; встановлювати за узгодженням порядок використання підсобних приміщень, а також черговість їх прибирання; розподіляти за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.

Стаття 4. Утворення об'єднаннь співвласників багатоквартирного будинку, об'єднаннь співвласників гуртожитку

З метою виконання функції із забезпечення належного рівня утримання та використання неподільного і загального майна власники квартир, власники житлових приміщень у гуртожитку можуть утворювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, об'єднання співвласників гуртожитку відповідно до законодавства.

Стаття 5. Обов’язок власника та наймача (орендаря) житлового будинку, квартири, житлового приміщення у гуртожитку

1. Власник та наймач (орендар) житлового будинку, квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний:

- укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору;

- оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;

- дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил;

- проводити за власні кошти ремонт квартири, житлового приміщення у гуртожитку (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди);

- використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання;

- не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, гуртожитку, порушують умови проживання громадян;

- дотримуватися правил утримання тварин у домашніх умовах; утримувати тварин у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку, де проживають співвласники або наймачі (орендарі), за погодженням з ними;

- не захаращувати сходові клітки, позаквартирні коридори, колясочні, ліфтові шахти, горища, підвали та інші допоміжні приміщення будинку, гуртожитку, підтримувати чистоту і порядок в ньому.

Стаття 6. Заборона дій.

Власникам, наймачам (орендарям) багатоквартирних будинків, житлових будинків, гуртожитків заборонено:

- зберігати вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речовини і предмети у приміщеннях житлових будинків, квартир і гуртожитків;

- складувати біля багатоквартирних будинків, житлових будинків, гуртожитків будівельні та інші матеріали, копати ями для гасіння вапна, спалювати відходи та сміття;

- здійснювати паркування автотранспорту на тротуарах, бордюрах, газонах та інших невстановлених для цього місцях;

- витрушувати одяг, килими, інші речі у під'їздах, парадних входах до будинків, кидати з балконів і вікон різні предмети, мити балкони зливанням води;

- забороняється руйнування несучих будівельних елементів з метою перепланування квартир. Стан несучих елементів має бути під пильною увагою мешканців. Неприпустима поява тріщин чи інших руйнувань цих будівельних елементів. За появи будь-яких дефектів треба повідомити житлово-експлуатаційну організацію;

- забороняється використання підйомно-вантажних пристроїв для підйому вантажів на висоту (за типом "кран у вікно");

- забороняється розпалювання вогнищ в будь-яких приміщеннях будинків;

- обладнувати балкони чи лоджії у багатоквартирних будинках житлових будинків, гуртожитків приладами для сушки одягу та інших речей, які виходять за межі балкону чи лоджії;

- робити будь-які написи, позначки, рисунки, розміщувати оголошення, афіші, рекламу на будинках, стовпах, парканах, деревах та інших не призначених для цього місцях, за винятком випадків, передбачених законодавством або за погодженням з мешканцями будинків, гуртожитків;

- виливати рідкі відходи з вікон, балконів, лоджій;

- вирубувати та пошкоджувати дерева і кущі на прибудинкових територіях, ходити по газонах, зривати квіти, гілки дерев та кущів;

- скидати в зливову каналізацію виробничі та побутові стоки, нафтопродукти, кидати сміття, пісок та інше;

- забороняється розукомплектування арматури на трубах для водопостачання під час пожежі.

- голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з двадцять другої до восьмої години;

- використовувати телевізори, радіоприймачі, магнітофони та інших гучномовні пристрої дозволяється лише за умови зменшення звуку до ступеня, що не порушує спокою мешканців будинку. З 23 до 7 години у будинку повинен зберігатися спокій;

- проводити у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні цілодобово ремонтні роботи, що супроводжуються шумом. Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм;

- утримувати собак і кішок в квартирах дозволяється лише за умови дотримання Правил утримання собак і кішок у містах та інших населених пунктах, а в квартирах, де проживає два і більше власників, наймачів або орендарів, - з їхнього дозволу;

- утримувати на балконах і лоджіях тварин, зокрема птицю, і бджіл;

Стаття 7. Утримання сходових клітин, ліфтових шахт, горищів, підвалів та інші допоміжних приміщень

Сходові клітки, ліфтові шахти, горища, підвали та інші допоміжні приміщення будинків повинні утримуватися в чистоті, не захаращуватися, закриватися на замки.

Стаття 8. Утримання прибундикових територій

1. Санітарне обслуговування прибудинкових територій провадиться спеціалізованими підприємствами по обслуговуванню житла або приватними особами згідно з технологічними рекомендаціями і нормами.

2. Власники житла зобов'язані забезпечувати на договірній основі силами підприємств по обслуговуванню житла:

- вивезення побутових відходів за погодженим графіком;

- утримання в робочому стані контейнерів для побутових відходів і сміттєзбірників без їх переповнення та забруднення території;

- вивезення з прибудинкової території металобрухту, будівельного і побутового сміття, шлаку та інших відходів.

3. Біля прибудинкових територій повинні бути облаштовані газони та квітники.

4. Збереження зелених насаджень на прибудинковій території і належний догляд за ними забезпечуються на договірній основі власниками житлових будинків або спеціалізованими підприємствами. При цьому виконуються відповідні агротехнічні і санітарні вимоги та вимоги щодо збереження мереж.

5. Прибирання і вивіз снігу з доріг, тротуарів проводиться силами підприємств, відповідальним за очищення від снігу або власниками багатоквартирних будинків, житлових будинків, гуртожитків.

6. Дороги мають бути прокладені до кожного з під'їздів для більш легкого виконання вантажно-розвантажувальних робіт меблів, побутової техніки тощо.

Стаття 9. Правила дотримання чистоти у під’їздах, та прилеглих територіях у багатоквартирних будинках.

1. Власники житла зобов'язані забезпечувати на договірній основі силами підприємств по обслуговуванню житла:

- вивезення побутових відходів за погодженим графіком;

2. Забороняється несанкціоноване (стихійне) звалище сміття – самовільне (несанкціоноване) скидання (розміщення) або складування твердих побутових відходів, великого габаритного сміття відходів виробництва і будівництва, іншого сміття, утвореного в процесі діяльності юридичних або фізичних осіб. Викидати сміття з вікон ( у т.ч. автотранспортних засобів), балконів, витрушування на сходинковій площі чи з балконів килимів та килимових доріжок.

3. На території прилеглій до багатоквартирного будинку не допускається складування побутового і будівельного сміття, відходів виробництва, тари, складування дров, опалого листя, снігу в невстановлених для цього місцях.

4. На час ремонту будинків або квартир в багатоповерхових будинках особи, що проводять ремонт, узгоджують з балансоутримувачем місце для тимчасового складування будівельних матеріалів і будівельного сміття на час ремонту з періодичністю вивозу не рідше 1 разу на тиждень.

Стаття 10. Режим тиши.

1. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, — за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Ведення будівельних робіт дозволяється з 8 до 18, окрім вихідних та святкових днів.

2. Проведення свят дозволяється з 8 до 21 години у будні дні, та з 10 до 23 у вихідні.

3. Використання працюючого обладнання, вентиляційних систем, телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів та інших гучномовних пристроїв дозволяється лише за умови зменшення звуку до ступеня, що не порушує спокою мешканців будинку.

Стаття 11. Утримання домашніх тварин у багатоквартирних будинках.

1. Утримання собак і кішок у квартирах дозволяється лише за умови дотримання Правил утримання собак і кішок у містах та інших населених пунктах, а в квартирах, де проживає два і більше власників, наймачів або орендарів, — з їхнього дозволу.

2. Уримання собак і котів, понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак і котів; утримання на балконах і лоджіях тварин, птахів, бджіл; вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) у багатоквартирних домах і прилегли до них територій забороняеться.

Висновок

Здавалось би, усвідомлення і дотримання правил: «Моя свобода закінчується там, де починається інтерес іншого» допомогло нам, нomo sapiens, досягти згоди у багатьох питаннях. Проте організоване та взаємоввічливе суспільство для нас поки що утопія. Тож доводиться, подекуди, звертатись за допомогою стосовно втихомирення порушників до правоохоронних органів та витрачати власний час на примусове досягнення порозуміння з проживаючими поряд та незнайомими дебоширами.[5]

Міжособистні відносини, звичайно ж, ніхто не скасовував, і коли виходить налагодити дружне спілкування із сусідами – це просто прекрасно. Але забезпечити себе й своїх рідних, завчасно подбавши про спокійне й мирне проживання, ніколи не буде зайвим. Адже власники квартир міняються, і ніколи не знаєш, які люди вселяться замість колишніх сусідів, поруч із якими вам жилося тихо, спокійно й легко.[6]

[1] Петков С.В. Громадський порядок: місце й роль місцевої міліції в протидії проступкам проти громадського порядку

[2] http//www.donlcc.com

[3] http://www.rayonka.com/news/view/name/posle_22/(газета «Районка» м. Пологи)

[4] http//www.donlcc.com

[5] http//www.donlcc.com

[6] http://www.rayonka.com/news/view/name/posle_22/(газета «Районка» м. Пологи)